25 ТРАВНЯ

110 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

БЕНЦАЛЯ МИКОЛИ ГНАТОВИЧА

(25.05.1891-9.09.1938) – АКТОРА

І РЕЖИСЕРА

Видатний драматичний артист, співак оперети, режисер театру Микола Бенцаль народився 24 травня 1891 року в с.Курівцях Зборівського району, у селянській родині.

Закінчив чотири класи місцевої школи. На четвертому році навчання хлопець виявив нахил до співу, що спонукало батька віддати сина на науку до дяка П.Гуменюка, який був здібним музикантом і регентом хору, ставив аматорські вистави, у яких активну участь брав М.Бенцаль. Коли ж хлопець побачив у Тернополі вистави театру товариства “Руська бесіда”, він вирішив стати артистом. І в 1910 році, коли керівник театру “Руська бесіда” Й.Стадник, набирає молоде поповнення, М.Бенцаль стає артистом цього театру.

Спочатку Бенцаль був хористом, виходив у масовках, згодом зіграв невеликі ролі слуги весільного старости, судового чиновника, співав в оперетах “Циганський барон” та “Циганське кохання”.

Як драматичний актор Бенцаль остаточно сформувався і значно виріс на сцені “Тернопільських театральних вечорів”, заснованих Л.Курбасом.

На сцені “Театральних вечорів” М.Бенцаль зіграв близько 25 ролей різного плану: ліричних коханців Гриця (“Ой, не ходи, Грицю”) і Степана (“Невільник”), парубка доброго серця Івана Непокритого (“Дай серцю волю”), характерні поважні типи – хитруна Возного (“Наталка Полтавка”) і діда Миколу (“Наймичка”) та інших.

Дальший шлях митця пов’язаний із заснуванням ним нових театральних колективів або його акторської і режисерської праці в трупах інших антрепренерів. 1918-1919 – очолював Український театр у Тернополі; 1919-1920 – працює у “Новому Львівському театрі”; 1926-1929 – в Українському театрі Й.Стадника; був актором і режисером пересувних труп у Західній Україні.

М.Бенцаль займав друге місце комедійного актора на західноукраїнській сцені після І.Рубчака.

7 вересня 1938 року на гастролях у Коломиї під час вистави “Маруся Богуславка” (грав Софрона) Бенцаль захворів на серце, а 9 вересня він пішов з життя.

На могилі М.Бенцаля встановлено памятник роботи скульптора С.Литвиненка.

ЛІТЕРАТУРА

Бенцаль М. У в’язниці і на сцені: Спогади про Терноп. театр, вечори /Подав до друку П.Медведик //Тернопіль. – 1991. - №2. – С.58-59, іл.

***

Присвоєно імена: Постановою Кабінету Міністрів на пропозицію Терноп. облдержадміністрації підтриманої Міністерством освіти присвоєно імена //Вільне життя. – 1997. – 25 листоп.

Видатного укр. актора і реж. М.Бенцаля Курівецької ЗОШ І-ІІ ст. Зборів. р-ну і надалі іменувати її Курівецька ЗОШ І-ІІ ст. ім. М.Бенцаля

***

Давидова І. Ярослав Геляс. – К.: Мистецтво, 1986. – 158с.

С.7.: Про М.Бенцаля.

Климовський Я. Микола Бенцаль //Альманах Укр. народного Союзу на рік 1992. Річник. – Джерзі Ситі; Нью-Йорк, 1981. – С.151-155.

Кривицька Л. Повість про моє життя: Спогади артиста. – К.: Держмузвидав, 1958. – 101с., іл.

С.40-46; 53; 59; 65:

Про М.Бенцаля.

Медведик П. Тернопільські театральні вечори //Наукові записки: Зб. /Терноп. краєзнав. музей. – Тернопіль, 1993. – С.124-141.

Остап”юк Б. Микола Бенцаль //Шляхами Золотого Поділля: Тернопільщина і Скалатщина. – Нью-Йорк, Торонто, 1983. – Т.3. – С.640-642.

Ревуцький В. В орбіті світового театру. – К.; Харків; Нью-Йорк: Вид-во М.П.Коць, 1995. – 243с., іл.

Про М.Бенцаля див.:

Покажчик імен – С.227.

Рудницький М. В Наймах у Мельпомени: Спогади. – К.: Мистецтво, 1963. – 343с.

С.255-291: Про М.Бенцаля.

Танюк Л. Марьян Крушельницкий. – М.: Искусство, 1974. – 223с., ил., портр.

С.32-33; 39: Про М.Бенцаля.

Український драматичний театр: Нариси історії. В 2-х т. Т.1. Дожовтневий період /Під ред. М.Рильського. – К.: Наук. думка, 1967. – 519с., іл.

С.427; 432; 433: Про М.Бенцаля.

***

Василів П. Пам’яті великого актора //Відродження. – 1991. – 1 черв.

Матвіїв З. “Артист з божої ласки..