21 ЛИСТОПАДА

85 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

ГЕЛЯСА ЯРОСЛАВА ТОМОВИЧА

(21.11.1916-6.10.1992) – УКРАЇНСЬКОГО

АКТОРА І РЕЖИСЕРА, НАРОДНОГО

АРТИСТА УКРАЇНИ

Ярослав Геляс вийшов із глибин нашого працьовитого й талановитого народу. Народився 21 листопада 1916 року в с. Терпилівка Підволочиського району в співучій хліборобській родині.

У лютому 1934 року після закінчення промислової школи юнака прийняли до мандрівного західноукраїнського театру під керівництвом режисера Б.Сарамаги. Творчі можливості юнака розбудив прославлений актор Йосип Стадник. Солідну і повчальну школу акторського мистецтва пройшов у мандрівному театрі “Мистецьке турне”, в якому почав працювати з 1935 року під керівництвом Й.Стадника.

Восени 1939 року Я.Геляс вливається в трупу Львівського державного українського драматичного театру. Найвизначнішою його роботою в цьому колективі став образ Михайла Гурмана у виставі “Украдене щастя” за п’єсою І.Франка. Згодом з чималими творчими здобутками прийшов на сцену Харківського театру імені Т.Шевченка, куди його запросив художній керівник мистецького колективу Мар’ян Крушельницький. Тут актор у 1953 році був удостоєний звання заслуженого артиста України.

П’ять театральних сезонів Я.Геляс працював у трьох мистецьких колективах – Київському театрі імені І.Франка (1957-1958), Львівському імені М.Заньковецької (1958-1961), Одеському театрі української драми (1961-1963).

У 1963 році його було призначено головним режисером Тернопільського обласного музично-драматичного театру імені Т.Шевченка. Тут за 10 років він здійснив постановку більше 20 вистав українських та зарубіжних драматургів.

У 1964 році Я.Гелясу  присвоєно високе звання народного артиста України.

З 1974 року по 1985 рік Я.Геляс очолював Закарпатський український музично-драматичний театр, а потім працював актором та режисером.

6 жовтня 1992 року Я.Т.Геляс помер. Похований у Львові на Личаківському цвинтарі.

ЛІТЕРАТУРА

Геляс Я. Актор і його герой: творча трибуна //Рад. культура. – 1958. – 3 квіт.

Геляс Я. Завіса відкривається сьогодні //Вільне життя. – 1972. – 21 жовт.

Геляс Я. Зустріч, що триватиме довіку: Спогади про Мар’яна Крушельницького //Вільне життя. – 1967. – 26, 28 квіт.

Геляс Я. Кафедра добра //Вільне життя. – 1973. – 16 берез.

Геляс Я. Любіть театр //Вільне життя. – 1963. – 3 листоп.

Геляс Я. Молодь одного театру //Мистецтво. – 1966. - №5. – С.6-7.

Геляс Я. Новий театральний сезон: Розп. голов. режисера //Вільне життя. – 1973. – 13 жовт.

Геляс Я. Особиста відповідальність митця //Культура і життя. – 1971. – 15 квіт.

Геляс Я. Прем’єри ювілейного сезону //Вільне життя. – 1967. – 15 жовт.

Геляс Я. Репертуар – обличчя театру //Укр. театр. – 1971. - №3. – С.15.

Геляс Я. Сповідуючи новаторську романтику //Укр. театр. – 1970. - №1. – С.7.

Геляс Я. Те, що залишається назавжди //Вільне життя. – 1984. – 20 листоп.

Геляс Я. “Тільки вільний народ зможе побудувати свій національний театр” /Зап інтерв’ю Й.Баглай //Нар. Творчість та етнографія. – 1992. - №4. – С.5-6.

***

Український драматичний театр: Нариси історії: У 2 т. Т.2. Радянський період /Під ред. М.Рильського. – К.: Наук. думка, 1959. – 647с.

С.418, 448, 511, 514, 515,

597: Про Я.Геляса.

***

Горбенко А.Т. Харківський театр ім. Т.Шевченка. – К.: Мистецтво, 1979. – 200с.

С.166-169: Про Я.Геляса.

Давидова І.М. Ярослав Геляс. – К.: Мистецтво, 1986. – 157с., іл., портр. – (Майстри сцени та екрана).

Корнієнко О.З. Тернопільський театр імені Т.Г.Шевченка. – К.: Мистецтво, 1980. – 102с., іл., портр.

С.44-46, 61-62, 97-100: Про Я.Геляса.

Медведик П. Змальовував долю нашу серцем: Мої спогади про Я.Геляса //Тернопілля”96: Регіон. річник. – Тернопіль, 1996. – С.541-546.

Ревуцький В. В орбіті світового театру. – К.; Харків; Нью-Йорк: Вид-во М.П.Коць, 1995. – 243с., іл.

С.166, 176, 181, 183, 191-192,

196, 198: Про Я.Геляса.

***

Бубній П., Матейко Р. Його священний храм //Вільне життя. – 1996. – 22 листоп.

Він був створений лідером //Русалка Дністрова. – 1992. – 2 жовт. – (Свіча пам’яті  на свіжу могилу).

Давидова І. Актор-трибун //Вітчизна. – 1979. - №4. – С.216-218.

Давидова І. З гнізда Курбаса //Демократична Україна. – 1995. – 12 груд.

Давидова І. З народом – для народу //Укр.. театр. – 1972. - №6. – С.24-26.

Демків Б. Ролі, не покладені на ноти //Вільне життя. – 1972. – 19 берез., іл.

Загребельний П. Маестро театру й кіно //Свобода. – 1996. – 19, 26 листоп.

Климовський Р. Наш земляк Ярослав Геляс //Тернопіль вечірній. – 1991. – 18 груд.

Кусенко О. Майстер сцени //Рад. Україна. – 1984. – 17 листоп.

Лучко Л. Ярослав Геляс //Вільне життя. – 1960. – 21 черв.

Матейко Р. Видатний майстер української сцени //Гомін волі. – 1996. – 9 листоп.

Мельничук Б. Лицар театру //Тернопіль вечірній. – 1996. – 20 листоп.

Поліщук О. Репертуар, афіша, театр //Рад. Україна. – 1972. – 6 квіт.

Пономаренко Є. Гамлет – Я.Геляс //Літ. газета. – 1956. – 6 верес.

Ротар Д. “Яке знання доби, народу, душі людської” //Русалка Дністрова. – 1996. - №21 (листоп.).

Тарасенко О. Учора й завтра //Культура і життя. – 1976. – 3 жовт.

Шпікула М. З Терпилівки у світ театру і до слави //Гомін волі.- 1996. – 7 груд.

***

Геляс Ярослав Томович //УРЕ. – 2-е вид. – К., 1978. – Т.2. – С.508.

Геляс Ярослав (1916-1992) //Мистецтво України: Біогр. довідник /За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. – С.146.

Геляс Ярослав Томович (21.11.1916-6.10.1992) – укр. актор і режисер //Митці України: Енцикл. довідник. – К., 1992. – С.153.

***

Ярослав Геляс: [Некролог] //Тернопіль. – 1993. - №1. – С.79.