12 ТРАВНЯ

350 РОКІВ БИТВИ КОЗАКІВ

ПІД КУПЧИНЦЯМИ ТА

ДЕНИСОВИМ (12.05.1651)

Однією з найяскравіших сторінок вписаних золотими літерами в історію України середини ХУП століття, була народно-визвольна війна українського народу під проводом видатного державного діяча й полководця Богдана Хмельницького в 1648-1654 роках. Вона підняла на боротьбу проти польсько-шляхетського гніту широкі маси поневоленого народу.

Як стверджують історичні джерела, місто Тернопіль під час Хмельниччини не відзначалося нічим особливим, але неподалік – під Збаражем і Зборовом – точилися великі і важкі битви. Бої між козаками і поляками відбувалися і поблизу Купчинців та Денисова, зокрема, біля річки Стрипи, яка була своєрідною фортифікацією зі своїм природним положенням. Однією із таких битв була битва 12 травня 1651 року.

Український гетьман задумав не допустити з’єднання військ Потоцького і Калиновського з королівським. Він послав Демка з полковниками Филоном Джалалієм і Семеном Савичем та 40 тисячами козаків, а сам пішов на Тернопіль з силою 80 тисяч козаків. Але М.Потоцький довідався від Молдавського господаря про похід Б.Хмельницького і 7 травня 1651 року вийшов з Кам’янця, щоб якнайшвидше з’єднатися з королівськими військами.

Його військо 9 травня перейшло містечко Пробіжну Чортківського повіту, а 10 травня переправилось з великими труднощами через ріку Серет біля Янова (село Теребовлянщини). Тут вони чекали на військо Б.Хмельницького, але те не з’явилось.  Послані гетьманом полки до Кам’янця не застали вже там польського війська, а тому Джалалій зупинився під Кам’янцем і здобував його. Демко з Савичем рушили швидко за Потоцьким і Калиновським. Вони наздогнали їх 12 травня біля Купчинців.

Тут і відбувся великий бій.

Йшов шмалкий дощ. Було досить холодно. Почалася страшна січа, лемент, крик, зойки. Натовп ревів у рукопашній січі, коні несамовито іржали, а котрі залишились без вершників, кидались то в одну, то в другу сторону, і трощили все під собою.

Ось така вона дорога ціна життя і волі, яка здобувалась нашим українським народом.

У цьому бою загинуло немало поляків, а ще більше козаків і їх спільників  татар.

Після великого побоїща, на околиці двох невеликих сіл Купчинці і Денисів висипали козаки могилу, яка збереглася на денисівських полях і донині.

 

ЛІТЕРАТУРА

Савак Б. Бій козаків під Купчинцями та Денисовим. – Козова, 1991. – 4с.

Сім’я Г. Купчинці й Денисів – свідки Великої Січі //Рад. слово. – 1991. – 27 лип. – (З історії нашого краю).

Хома В. Ой у полі могила...: Запорізькі козаки в боях між Купчинцями і Денисовим //Вільне життя. – 1991. – 14 серп. – (Рядок з біографії краю).