В Бібліотечні новини, Новини 2020, Усі новини, Фото 2020

23―30 листопада 2020 року у відділі краєзнавчої літератури та бібліографії Тернопільської ОУНБ діятиме ілюстративно-книжкова виставка, присвячена 230-літтю з часу видання в Почаївській друкарні збірки українських духовних пісень «Богогласник». Видання стало першим з-поміж подібних тематичних видань не лише в Україні, але й у всьому східнослов’янському світі.

250 пісень, включених у збірку, створені переважно книжною українською та церковнослов’янською мовами. Часто в поетичні тексти автори вносили елементи живої розмовної мови. Антологія оздоблена численними майстерними заставками, кінцівками, гравюрою ікони Почаївської Богородиці.

Видання набуло величезної популярності, неодноразово перевидавалося в Почаєві, Перемишлі, Холмі, Петербурзі. І, як зауважує історик Я. Ісаєвич, «мабуть, жоден інший стародрук не мав такого тривалого впливу як на рукописну книжність, так і на словесний та музичний фольклор наступного періоду».

Ще наприкінці ХІХ століття Почаївський «Богогласник» став об’єктом дослідження М. Грушевського, І. Франка, В. Щурата, В. Гнатюка, В. Перетца, Ю. Яворського, М. Возняка, С. Щеглової, М. Миронича. Починаючи з кінця ХІХ ст., чимало пісень зі збірника використовували українські композитори: А. Вахнянин, М. Лисенко, К. Стеценко, О. Нижанківський, М. Леонтович, С. Людкевич, В. Барвінський.

В експозиції представлено дослідницькі праці І. Франка, В. Гнатюка, Я. Запаска, Я. Ісаєвича, О. Гнатюк, Ю. Медведика, Ю. Ясіновського, О. Желєзняк ін.

Іван Франко у своїй бібліотеці мав рідкісний примірник «Богогласника» 1790 року й планував зробити його ґрунтовне дослідження в літературному та історичному аспектах. Але встиг написати кілька розділів і опублікувати «Вступ до студій над «Богогласником». Виставка знайомить з названою працею та з розвідкою письменника «Наші коляди».

Авторитетний у наукових колах України та її межами дослідник українських духовних пісень, професор кафедри музикознавства Львівського національного університету ім. І. Франка Юрій Медведик є автором монографії «Почаївський Богогласник ― видатна пам’ятка української культури доби Бароко». В експозиції  представлено статті вченого: «Богогласник ― найвидатніша пам’ятка української духовної лірики ХVІІ ХVІІІ ст. (джерелознавчий та етнологічний аспект» та «Унікальна антологія української лірики (деякі спостереження над почаївським Богогласником, 1790―1791 рр.».

Розвідка польської дослідниці в галузі українознавства Олександри Гнатюк представлена на виставці працею «Богогласник» як антологія духовної поезії ХVІІ ХVІІІ століть». В ній відзначено тематичну єдність збірки ― релігійне життя і духовне зростання людини та охарактеризовано жанр духовної пісні.

Серед документів виставки ― й розвідка тернопільського краєзнавця, фольклориста Петра Медведика. Дослідник розповідає про авторів збірки, які проживали на теренах нашого краю. Так, поет і священник, збирач народних пісень Іван Пашковський був парохом села Мишковичі (нині Тернопільського району). Федір Кучинський ― священик в селі Медова (нині Козівського району), Антін Маркевич ― парох у селі Олесине (нині Козівського району), дяк Іоан Новочинський ― із села Куропатники (нині Бережанського району). Авторами пісень про чудотворні ікони в Тернополі, Буцневі, Зборові, на думку дослідника, могли бути мешканці цих сторін.

Привертає увагу праця кременчанина Гаврила Чернихівського «Книгодрукування на Кременеччині», в якій окреслено місце «Богогласника» серед видань Почаїської друкарні.

Роботі Почаївської друкарні присвячений науковий збірник Національної бібліотеки України імені В. Вернадського:

Друкарня Почаївського Успенського монастиря та її стародруки : збірник наукових праць. / [редкол.: О. С. Онищенко, акад. НАН України, доктор філософ. наук (голова) та ін.]. – К.: Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, 2011. – 261 c. : ил. – Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002062

Викликає зацікавлення «Бібліографія публікацій про друкарню Почаївського Свято-Успенського монастиря та її видання» молодшої наукової співробітниці бібліотеки Олени Железняк.

«Богогласник» 1790 року сьогодні став уже бібліографічною рідкістю. Його примірники збереглися в Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського, Національному музеї у Львові, Центральному державному архіві України в Києві, Львівській національній науковій бібліотеці ім. В. Стефаника, Кременецькому краєзнавчому музеї, бібліотеці Академії наук Литви, василіанському монастирі у Варшаві, Білорусії, Росії, приватних колекціях.

У 2016 році почаївський «Богогласник» опубліковано в Німеччині. Видання підготував дослідник українських духовних пісень Юрій Медведик. І попри невеликий наклад, книжка сьогодні представлена увазі читачів найбільших бібліотек України та Європи.

На сьогоднішній день антологія представлена у вільному доступі в «Цифровій бібліотеці історико-культурної спадщини» НБУВ:

  • Богогласник [з нотами] : пісни благоговіиныя праздником господьским, богородичным и нарочитых святых…, к сим же нікоторым чудотворным иконам служащыя, таже различныя покаянныя и умилителныя содержащ. – Почаїв: Друкарня Успенського монастиря, 1790. – [292] арк.; 4°. – Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0000002, вільний.
Recent Posts