в Про нас пишуть, Про нас пишуть 2018

Мельничук, Б. Інтелектуальні подарунки з Коломиї [Текст] / Б. Мельничук, М. Пайонк // Вільне життя плюс. — 2018. — 30 листоп. — С. 6. — (Доповнюючи ТЕС).

 

ФОНД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ ПОПОВНИВСЯ ВИПУЩЕНИМИ В КОЛОМИЇ (ВИДАВНИЧОПОЛІГРАФІЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ВІН») КНИЖКАМИ «ЮВІЛЕЙНИЙ МАРШРУТ КОЛОМИЙСЬКОЇ КОЛІЇ» (2016), «НА ГОРІ НАРОДЖЕНА» ТА «УКРАЇНСЬКІ ЕЛІТИ КОЛОМИЇ» (1848-1939)» (ОБИДВІ — 2017), АВТОРОМ ЯКИХ Є ВІДОМИЙ ПИСЬМЕННИК, ГУМОРИСТ, КРАЄЗНАВЕЦЬ, ЗАСЛУЖЕНИЙ АРТИСТ УКРАЇНИ МИКОЛА САВЧУК.

Народився М. Савчук 1959 року в селі Великому Ключеві Коломийського району, нині Івано-Франківської області. Закінчив Львівський державний (нині національний) університет ім. І. Франка, працював журналістом, тепер — на творчій роботі. Як сміхотворець не раз виступав із концертами на Тернопіллі. Його гумористичні й сатиричні тексти збагатили репертуар народного артиста України Гриця Драпака та інших наших виконавців.

Микола Савчук заснував j видає книжкові серії «Коломийська бібліотека», «Наш сміх», «Автентичні коломийки». Голова редакційно-видавничого комітету «Енциклопедія Коломийщини», автор та упорядник більш як 60 книжок і 4 компакт-дисків, краєзнавчих статей у пресі та гасел в «Енциклопедії сучасної України». Він — лауреат літературних премій ім. Остапа Вишні та ім. Степана Руданського.

Дослідження М. Савчука «Ювілейний маршрут коломийської колії» відтворює найуспішніше з історії місцевої колії, півторастолітній ювілей якої відзначили у 2016-му. Читачі разом із автором помандрують потягом за маршрутом Австро-Угорщина—Україна, дізнаються немало цікавого і про маршрут №421 Коломия—Заліщики. Він виходив на сучасну територію нашої області, з’єднуючи з Коломиєю такі населені пункти: Підгайчики, Гвіздець, Острівець, Вікно, Городенка, Ясенів Пільний, Стефанівка, Заліщики. До слова, 7 серпня 1927 року в Коломиї відбулося віче, учасники якого ухвалили резолюцію з вимогою до віденської влади відновити безпосереднє залізничне сполучення Коломиї із Заліщиками. Очевидно, що згодом цю вимогу задовольнили.

Книжка «На горі народжена» ознайомлює з маловідомими сторінками коломийської історії та дає змогу ніби ближче пізнати тих відомих осіб, які органічно вписані у коломийський світ. Серед них — і наші земляки: письменник і правник Мелетій Кічура (уродженець с. Носова на Підгаєччині), драматична актриса й співачка Катерина Рубчакова (м. Чортків), актор і режисер Йосип Гірняк (с. Струсів на Теребовлянщині), церковний і громадський діяч Григорій Хомишин (с. Гадинківці на Гусятинщині). Також привертають увагу нариси «Десь тут він їздив і ходив (Франц-Йосиф І)», «Як коломийські народовці вітали Грушевського», «Чи виступала Заньковецька в Коломиї?»

Імена більшості з уже згаданих наших земляків знаходимо і в книжці «Українські еліти Коломиї (1848—1939)». Автор наводить цікаві деталі з їхньої громадської діяльності та побуту, подає документальні світлини. Крім того, завдяки ґрунтовному дослідженню М. Савчука маємо змогу доповнити «Тернопільський енциклопедичний словник» (2004—2009 pp.) одним із таких діячів, який свого часу через нестачу інформації залишився поза увагою укладачів цього чотиритомника — Теодор Примак. Марно шукати його ім’я і в Книзі пам’яті Тернопільського району «За честь і славу, за народ!» (2003 р.)

Отже, Теодор Примак народився 23 березня 1876 року в с. Малому Ходачкові, нині Тернопільського району. Закінчив у Тернополі гімназію, навчався у Львівському та Віденському університетах. Служив у австрійській армії (поручник). До Коломиї приїхав приблизно 1907 року. Викладав у місцевій гімназії (1908— 1914, 1917—1918 pp.). Від початку Першої світової війни — на фронті, потрапив до російського полону і впродовж трьох років перебував у Ташкенті. У 1917 році повернувся до Коломиї, де прилучився до політичного життя міста, був тут одним із активних учасників Листопадового чину 1918 року. В період ЗУНР призначений Коломийським окружним військовим комендантом (посада, під час війни рівнозначна сучасним голові обласної ради чи облдержадміністрації). Перед приходом польської влади, з огляду на загрозу для життя, виїхав у радянську Україну. Працював педагогом у Харкові. Луганську, Полтаві. Від 1933 року від нього не було жодної звістки. Очевидно, Т. Примака заарештували та знищили органи НКВС.

Не представлений у ТЕС і банкір та громадський діяч Іван Пашкевич. Він народився 1892 року на Тернопільщині, закінчив університет. У Коломиї працював директором українського банку «Покутський Союз». Як активіст УНДО та інших українських об’єднань перебував під наглядом польської комісії, яка 1928 року зробила у нього вдома обшук. Іще одне ім’я, котре завдяки Миколі Савчуку повертається в активний обіг, — священик о. Микола Капустинський (1893—1959). Уродженець Тернопільщини, він закінчив Чернівецький університет, вищу рільничу школу у Відні й духовну семінарію у Станіславі (нині Івано-Франківськ). У період ЗУНР — старшина УГА. Висвячений 1922 року, від 1926-го — катехист Коломийської гімназії. Колекціонер-філателіст. У 1929—1930 навчальному році польська шкільна влада усунула о. Капустинського через політичні мотиви з викладацької роботи, але згодом поновила. Перебував під постійним наглядом таємної польської поліції, яка вважала його надзвичайно небезпечною особою.

Із представлених у «Тернопільському енциклопедичному словнику» осіб нові дані знаходимо про диригента й педагога Фелікса Барана, громадську діячку, видавчиню та депутатку Олену Кисілевську, письменника та професора гімназії Дмитра Николишина, адвоката і диригента Романа Ставничого, правника й громадського діяча Івана Чернявского та інших уродженців Тернопільщини, а також письменника й правника Андрія Чайковського, який свого часу працював адвокатом у Бережанах, а в 1919 році перебрався зі сім’єю (10 осіб) до Коломиї, де також обороняв права українських громадян і продовжував працювати над історичними творами.

Отож краєзнавці можуть внести відповідні доповнення до своїх досьє.

Recent Posts

Розпочніть писати і натисніть enter для пошуку