в Про нас пишуть, Про нас пишуть 2018

Золотнюк, А. Вибирай книжки сам! [Текст] / А. Золотнюк // Вільне життя плюс. — 2018. — 11 трав. — С. 6: фот. — (Бібліотека поруч).

 

УСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ КНИГИ ТА АВТОРСЬКОГО ПРАВА ОБЛАСНА УНІВЕРСАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА ВІДЗНАЧИЛА АКЦІЄЮ «КНИЖКИ У ПОШУКУ ЧИТАЧА». ЇЇ ЗАХОДИ БУШ СПРЯМОВАНІ НА ТЕ, ЩОБ ЗАЛУЧИТИ НОВИХ КОРИСТУВАЧІВ І ПРИВЕРНУТИ УВАГУ ДО ЧИТАННЯ.

Бібліотека просто неба

На вулиці перед ТОУНБ працівники різних відділів облаштували тематичні виставки. Можна було обрати книжки на будь-який смак, адже серед представленого були сучасні українські та зарубіжні твори, Мово- й літературознавчі видання, праці з вітчизняної історії, правознавства; економіки, історії, медицини, психології, технічної літератури та інші. Приміром, відділ мистецтва створив експозицію про сакральну архітектуру країни. Завідувачка цього відділу Світлана Осуховська розповідає, що вибрали найкращі альбоми й книжки — серед них ті, що розповідають про сакральні споруди, їхніх творців та історію зведення. На виставці, зокрема, представили альбом архітектора Олега Слєпцова, який спроектував «Атріум» і собор Св. Трійці в обласному центрі. Відділ краєзнавчої літератури та бібліографії представив добірку «Славень Тернополю», яку склали книжки, що оповідають про минуле міста, а також пов’язаних із ним людей, творів мистецтва. Працівниця відділу Наталія Луговська розповідає, що в її відділі зберігаються давні видання — як-от польськомовні путівники нашим краєм, видані ще в 20-х роках минулого століття, так і сучасні, написані Ігорем Дудою, Володимиром Окаринським, Ярославом Гульком та іншими. До речі, у той же, день Володимир Окаринський представив у книгозбірні свою книжку «Тернопіль: місто, люди, історія (від давнини до 1991 року)».

Новинки та класика

До святкування приурочили відкриття доступу до частини книжкового фонду відділу міського абонементу. Як розповідає завідувачка цього відділу Тетяна Ковалькова, тепер читачі можуть самі вибрати, що почитати, з-поміж близько 50 тисяч книжок. Аби полегшити цю справу, видання згрупували тематично та розклали в алфавітному порядку. Цьому нововведенню передувала тривала робота. Два роки тому працівники відділу почали формувати збірку видань, котрі мають найбільший попит. Саме вони склали основу представленого. До відкриття доступу до літератури доклався весь колектив книгозбірні на чолі з директором Василем Вітенком.

— Для вільного доступу ми відкрили близько вісімдесяти відсотків фонду нашого відділу. Вільний доступ — це свобода вибору, а ще нагода для читача знайти ту книжку, яку він, можливо, навіть не планував читати, або переглянути видання нової для нього галузі знань. Ми представили не тільки художню, а й літературо- й мовознавчу, історичну, медичну літератури, книжки на теми психології, спорту, мистецтва.

Моя співрозмовниця акцентує на тому, що серед книжок не бракує сучасних. Останніми роками, відзначає вона, з’явилась можливість купувати новинки української та зарубіжної літератури, хоча примірників бестселерів усе ще бракує. Але, продовжує далі Світлана Осуховська, цього року виділили 250 тисяч гривень на придбання літератури, тож планують закупити потрібне.

До речі, пані Тетяна працює у книгозбірні сорок років. Каже, коли прийшла на роботу, був пік активності читачів, Потім він спав, але нині читачі повертаються до бібліотеки.

— До нас приходять різні люди. Нам приємно, що хоча ми є науковою книгозбірнею, нашими читачами є люди різних професій та вподобань. Ми маємо багато родин із трьома поколіннями читачів. До нас приходять дві дев’яносторічні читачки, колишні лікарки. У нас є читач, котрий кілька разів на тиждень приїжджає з району, бере книжку на абонементі та читає у відділі каталогів. Якось наша читачка завітала з фотоапаратом і пофотографувала всіх бібліотекарів. Сказала, що скоро переїжджає, тому хоче мати фото на згадку, розповіла, що в нашу книгарню її ще шістнадцятирічною привів батько. Ми були дуже зворушені.

«Сюди приходжу за духовністю»

Читачі вже звикли до нової форми подачі літератури. Художня керівниця театральної школи-студії «Мельпомена» (саме її підопічні флешмобом відкрили того дня заходи у відділі абонементу) Надія Шамрик каже:

— Я поклала око на книжку Кузьми Скрябіна з тієї причини, що в майбутній постановці нашої студії прочитаємо його пісні як вірші. І те, як то бачитимуть діти, відрізнятиметься від звичного трактування. Вважаю, мало людей глибоко занурюються в зміст його пісень, а як вірші вони звучатимуть по-іншому. Тому, якщо візьмемось за постановку, то перечитаємо Скрябінові твори.

На запитання, чи часто пані Надія буває у книгозбірні, каже, що, ні, частіше користується Інтернетом. Але ця акція, на її думку, потрібна.

— Я пояснювала своїм учням — нині ви йдете в книгарню за «Колобком», а відкриєте ще й «Білосніжку». Так само і я — прийшла з однією метою, а побачила Скрябіна та Ірен Роздобудько, і готова її перечитати знову.

Просвітянка Анна Савка часто буває у бібліотеці.

— Сюди приходжу за духовністю — як до церкви. Я вже в солідному віці і приношу сюди та в інші книгозбірні книжки, які я вже прочитала, але онуки кажуть, аби класику залишала вдома (сміється. — А. З.) За фахом я вчителька і звикла багато читати, тому приходжу до бібліотеки за новою літературою. А ще для того, щоби поспілкуватись із бібліотекарками, беру участь у заходах.

Recent Posts

Розпочніть писати і натисніть enter для пошуку