в Про нас пишуть, Про нас пишуть 2017

Мельничук, Б. Ще раз про В’ячеслава Будзиновського [Текст] / Богдан Мельничук // Вільне життя плюс. — 2017. — 20 жовт. — С. 6. — (Резонанс).

 

Дуже добре, що «Вільне життя плюс» 22 вересня ц. р. опублікувало рецензію Ярослава Борсука на повість В’ячеслава Будзиновського «Під одну булаву», перевидану в Тернополі завдяки зусиллям та меценатству Степана Колодницьксго. Таким чином газета, крім іншого, нагадала, що до 150-річчя від дня народження (20 січня 1868 року, с. Баворів, нині Тернопільського району), громадсько-політичного діяча, публіциста, письменника, історика варто належним чином підготуватися, як уже почали робити підгайчани, з краєм котрих пов’язане життя цього посла до австрійського парламенту від округу Бучач—Монастириська—Підгайці (обраний у 1907 і 1911 роках).

До згаданої рецензії на повість «Під одну булаву» варто додати, що це не єдине перевидання творів земляка у нашому обласному центрі. Ще в 1990 і 1991 роках у Тернополі були перевидані з передмовами і за редакцією автора цього відгуку відповідно праці В. Будзиновоького «Наші гетьмани» і «Як Москва нищила Україну» (останню розвідку, що мав підзаголовок «На підставі старих українських пісень» і вперше побачила світ 1917 року у Відні накладом Союзу визволення України, нині підготувало до друку видавництво «Навчальна книга–Богдан»). Також у Тернополі в 1994 році вперше після 1925-го перевидано «введення в історію України» В. Будзиновського під назвою «Йшли діди на муки» (вступна стаття і коментар Михайла Чорнопиского, його ж та Ігоря Равліва підготовка тексту). Ще раніше, у 1990 році, видавництво «Червона калина» (м. Львів) випустило томик історичних повістей нашого земляка «Осаул Підкови» (укладач, редактор і автор дослідницької передмови — відомий письменник та літературознавець Роман Горак). Цю книжку склали повісті «Осаул Підкови», «Пригоди запорозьких скитальців», «Волю бути козачкою», «Гримить», «Козак Шуба».

Усі ці видання, а також «Історія України. Княжий вік» (Львів, 1924) є у фондах обласної універсальної бібліотеки. Серед літературних творів В. Будзиновського, які ще чекають перевидання, — збірники повістей та оповідань «Оповідання» (1897), «Кров за кров» (1922), «Шагін Герей», «До віри батьків» (обидва — 1924), «Кожух не на мене шитий», «Опришок та інші оповідання» (обидва — 1927), «Міщанка» (1928), «Перед бурею» (1930), «Шляхетське право» (1934), «Нерозлучні» (1937). Не втратили свого значення і п’єси «З живого медведя» і «Радник заручився» та науково-популярні праці В. Будзиновського «Хмельниччина», «Козацькі чари в народній пісні» (обидві — 1906), «Гетьман Мазепа» (1909) та інші.

Детальніше про життєвий і творчий шлях нашого краянина можна дізнатись із обширної статті автора цих рядків і кандидата історичних наук Віталія Левицького «Шукав золото української душі…», опублікованої в журналі («Літературний Тернопіль» (число 1 за 2011 рік).

Recent Posts

Розпочніть писати і натисніть enter для пошуку