в Про нас пишуть, Про нас пишуть 2017

Пайонк, М. Буковинець з галицьким гартом [Текст] / М. Пайонк [тобто Пайонк], Б. Мельничук // Вільне життя плюс. — 2017. — 7 лип. — С. 6. — (Доповнюючи ТЕС).

 

ЗАВДЯКИ НАУКОВЦЮ ТА ПОЕТОВІ ВАЛЕРІЄВІ ДІДУХУ ФОНД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ УНІВЕРСАЛЬНОЇ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ ПОПОВНИЛО ДРУГЕ ЗА НИНІШНІЙ РІК ЧИСЛО ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНОГО, ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКОГО І НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ЧАСОПИСУ «БУКОВИНСЬКИЙ ЖУРНАЛ», В ЯКОМУ ПОДАНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО НАУКОВЦЯ, ПЕДАГОГА, ЖУРНАЛІСТА, ПОЛІТОЛОГА, ДИТИНСТВО І ЮНІСТЬ ЯКОГО МИНУЛИ У ЧОРТКОВІ, — ІГОРЯ ГРИГОРОВИЧА БУРКУТА. НА ЖАЛЬ, ЦЯ ОСОБИСТІСТЬ НЕ ПРЕДСТАВЛЕНА В «ТЕРНОПІЛЬСЬКОМУ ЕНЦИКЛОПЕДИЧНОМУ СЛОВНИКУ», ОСКІЛЬКИ МИ НЕ МАЛИ ВІДПОВІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ.

НАРОДИВСЯ ІГОР БУРКУТ 24 березня 1947 року в козачому кубанському краї — селі Дудукалівка Єгорлинського району Ростовської області (Росія). Утікаючи від безземелля з Гуцульщини, предки Ігоря переселилися на Північний Кавказ, і його дід Олексій при оформленні документів узяв собі за прізвище назву свого села, що на Івано-Франківщині, — Буркут.

Мама Ігоря Григоровича мала польське коріння. Її батько, Ян Ернестович Валішевський, належав до відомого польського роду. За участь у польському повстанні 1863 року проти російських загарбників Валішевських заслали до Сибіру.

Не менш драматична доля випала й батькам історика. Під час Другої світової війни батько і мати Ігоря були учасниками бойових дій. Обоє отримали поранення.

На момент народження сина Ігоря Григорій Олексійович, який після звільнення з армії продовжив навчання, разом із дипломом про закінчення Вчительського інституту отримав пропозицію переїхати в Тернопільську область. У 1949 р. родина перебралася в місто Чортків, де батько почав працювати інспектором районного відділу народної освіти. У вересні 1954 року молодший офіцер, учитель історії Григорій Буркут став директором місцевої школи №2. Він дбав про вивчення української мови у російськомовній школі, ніколи не називав школярів, як інші, «бандеренятами», не змушував насильно записуватися до комсомолу.

У ЧОРТКОВІ МИНУЛИ дитячі та юнацькі роки Ігоря, тут навчався до восьмого класу в школі №2. Відтак закінчив Чортківське медичне училище. Працював у лабораторії, готувався до вступу а університет.

ІЗ 1968-ГО ІГОР БУРКУТ стає чернівчанином. У 1974 році закінчив історичний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, де згодом викладав. Історичними науками Ігор Григорович захоплювався ще з дитинства: «Мій батько мав кілька спеціальностей: штурман флоту, офіцер піхоти, крім того, закінчив історико-географічний факультет Ростовського учительського інституту та історичний факультет у Львові. Він був природженим істориком. Мабуть, саме він і прищепив любов до історії. Я постійно спілкувався з його друзями-істориками, географами, філологами… Вони завжди мене «тикали носом»: дивися, тут сталося те і те, тут було то й то, а тут підписано договір між Річчю Посполитою та Османською імперією тощо. Крім того, у нас вдома була велика бібліотека, з якою я вже змалку почав ознайомлюватися. Але крім тієї бібліотеки, на горищі нашого будинку був схований ящичок. У ньому зберігалася заборонена література — книги Грушевського, Костомарова, німецькі видання, і все це я з великим задоволенням перечитував».

ДОПИТЛИВИЙ ХЛОПЧИНА поринув у вир трагічних і героїчних подій на теренах Східної Галичини. Цікавився традиціями січового стрілецтва та відвідував з батьком стрілецький цвинтар у Чорткові, спілкувався з лемками, яких польський режим депортував з рідного Закерзоння. Зростав в атмосфері гострих дискусій на етнонаціональному ґрунті, що точилися в учительському середовищі, до якого належав батько.

Від кінця 1980-х років Ігор Буркут брав участь у громадсько-політичному житті регіону, в тому числі у створенні низки організацій. На початку 90-х pp. очолював міський осередок Демократичної партії України. Журналістикою займається понад чотири десятиріччя, є членом Національної спілки журналістів України й автором близько трьох тисяч газетних і журнальних статей, нотаток, рецензій. Найчастіше співпрацює з газетою «Час», політичним оглядачем якої є з 1990 року — з моменту відродження цього видання. Постійний автор «Буковинського журналу». Від часу створення Регіонального центру підвищення кваліфікації державних службовців активно співпрацює із цим закладом.

СФЕРА НАУКОВИХ ІНТЕРЕСІВ — етнополітологія, конфліктологія, теорія і практика політичної комунікації, сучасні політичні технології. Він — автор і співавтор близько 130 наукових та науково-популярних публікацій.

Діяльність Ігоря Буркута як науковця та публіциста, непересічного педагога й лектора отримала громадське визнання і відзначена нагородами.

У 2006 р. Спілка офіцерів України за багаторічну й плідну участь у військово-патріотичному вихованні молодого покоління нагородила його Хрестом Заслуги. Наступного року громадська організація «Медіа-клуб сектор» присудила йому звання «Лицар слова-2007». 2010 року отримав відзнаку голови облдержадміністрації «За заслуги». Відзнаку Президента України ювілейну медаль «20 років незалежності України» Ігор Буркут одержав у 2011 році. За заслуги перед територіальною громадою міста 2015 року міський голова вручив науковцеві медаль «На славу Чернівців».

Цьогоріч у березні Ігор Григорович відсвяткував сімдесятиліття. Його шанують і поважають за поміркованість, гідність, доступність і скромність. Він належить до тих істориків-патріотів, професіоналів, які вміють вберегти чи застерегти людей від нападок ворогів та ідейних недругів.

Recent Posts

Розпочніть писати і натисніть enter для пошуку