в Про нас пишуть, Про нас пишуть 2017

Рожко, Олена. Довгі роки заслання, премія ім. Т. Шевченка, активна громадська діяльність — непересічна доля Степана Сапеляка [Текст] / О. Рожко //Свобода. — 2017. — 28 квіт. — С. 4 : фот.

 

21 квітня, у Тернопільській ОУНБ відбувся вечір пам’яті «Я хочу величі у спомині», присвячений Степану Сапеляку — письменнику-політв’язню, лауреату Державної премії Тараса Шевчеика. Вшанувати відомого краянина прийшли його знайомі, лауреати Всеукраїнської премії ім. Степана Сапеляка, а також шанувальники його творчості.

Народився Степан Євстахійович Сапеляк у селі Росохач Чортківського району. У студентські роки підготував збірку «День молодого листя». Саме вона та листи, написані генсеку Брежнєву та головному українському парт-секретарю Щербицькому, проти арештів української інтелігенції стали причиною того, що у 1973 році його виключили з комсомолу, вишу, а згодом відправили на довгі роки у заслання. Відбувши ув’язнення, Степан Сапеляк не мав права поселятися в рідних краях, примусом був супроводжений на Харківщину. 1993 року комітетом з державних премій України поету Степану Сапеляку за збірку поезій «Тривалий рваний зойк» присуджено Національну премію України імені Тараса Шевченка. 2005 року Указом Президента України нагороджений орденом «За заслуги III ступеня».

Лауреат Всеукраїнської премії ім. Степана Сапеляка, священик, доктор теологічних наук Василь Погорецький розповів, як у рідному селі Сапеляка відкривали меморіальну дошку, яку отець мав честь освячувати.

— Є особистості, яких не замінити. Коли не стає такої людини — наступає порожнеча. Поети, які відходять у засвіти, потребують тільки нашої світлої пам’яті і молитви. Тому сьогодні я відчуваю, що є необхідність нашого зібрання у тому, аби віддати шану неперевершеному таланту, — звернувся до присутніх Василь Погорецький.

— У 93-му році Степана Сапеляка нагороджують Державною премією імені T. Шевченка — найвищою нагородою, яка у нас є в галузі літератури і мистецтва. Більшість тернопільської інтелігенції дізналися, що Степан Сапеляк — це наш земляк з села Росохач Чортківського району. І він був для мене живою легендою: чоловік стільки відсидів, стільки відстраждав, живе у Харкові, інколи приїжджає сюди, отримав таку премію у молодому віці, а він виявився простою, доброю, надзвичайно щирою людиною, — розповів Богдан Мельничук, письменник, редактор, краєзнавець, лауреат Всеукраїнської премії імені Степана Сапеляка.

Спогадами та розповідями про Степана Сапеляка поділилися Богдан Ткачик, заслужений художник України та Орест Савка, заслужений діяч мистецтв України, режисер. Продекламував вірші митця В’ячеслав Хім’як, народний артист України, професор Національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка.

Recent Posts

Розпочніть писати і натисніть enter для пошуку