в Про нас пишуть, Про нас пишуть 2017

Бондючна, Ю. Велич у спомині : Пам’яті Степана Сапеляка [Текст] / Ю. Бондючна // Літературна Україна. — 2017. — 27 квіт. — С. 16 : фот. — (У колі муз).

 

У Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці (ТОУНБ) у рамках щорічної акції «Книга у пошуках читача», приуроченої до Всесвітнього дня книги та авторського права, відбувся вечір пам’яті «Я хочу величі у спомині», присвячений письменникові-політв’язню, лауреатові Національної премії України імені Тараса Шевченка Степанові Сапеляку. У ньому взяли участь лауреати Всеукраїнської літературної премії імені Степана Сапеляка.

Благословив молитвою вечір Василь Погорецький — священик, член Національної спілки письменників України, лауреат премії ім. Степана Сапеляка.

Перегляд фрагмента відеоанонсу фільму «Пам’яті Степана Сапеляка» налаштував присутніх, пробудив у них дух, яким був наділений поет-патріот.

Твори Сапеляка прозвучали у виконанні народного артиста України Вячеслава Хім’яка. Власними спогадами про письменника поділилися заслужений діяч мистецтв України Орест Савка, лауреат Всеукраїнської літературної премії імені Степана Сапеляка Богдан Мельничук, народний художник України Богдан Ткачик. Останній подарував книгозбірні свою роботу: копію портрета Степана Сапеляка.

Огляд видань письменника, які є у книгозбірні ТОУНБ, зробила головний бібліотекар відділу міського абонемента Оксана Гавенко. Вони були представлені на книжковій виставці «Книги Степана Сапеляка з фонду Тернопільської ОУНБ».

Понад п’ять років тому С. Сапеляку ТОУНБ презентував своє тритомне видання «І каміння стало хлібами…» та збірку поезій «Во ім’я Слова».

Ведуча заходу — завідувач відділу міського абонемента Тетяна Ковалькова — подякувала шановним гостям і всім присутнім і зазначила, що, читаючи Степана Сапелюка, ми духовно збагачуємося. Справді, як зазначив незабутній Олесь Гончар: «Його творчість у найтяжчу годину уособлювала незламність духу і громадянську совість сучасної української літератури».

Нам іще належить чимало зробити, аби спадок, який залишив нам Степан Сапеляк, було належно поціновано. Для початку — встановити меморіальну дошку на споруді, де була катівня Тернопільського КГБ і де він відсидів за «антирадянську агітацію і пропаганду» та «організаційну діяльність та участь в антирадянській організації» дев’ять місяців, звідки розпочалася його хресна дорога во ім’я України. Про це й говорили на заході «Я хочу величі у спомині» лауреати Всеукраїнської літературної премії імені Степана Сапеляка.

Recent Posts

Розпочніть писати і натисніть enter для пошуку