в Про нас пишуть, Про нас пишуть 2017

Пайонк, М. Тернопільське продовження будапештського варіанта / М. Пайонк, Б. Мельничук // Вільне життя плюс. — 2017. — 3 берез. — С. 6. — (Розвиваючи тему).

Про цікаві факти, пов’язані з нашим краєм у зв’язку з ювілеєм від часу виходу альманаха «Русалка Дністровая»: документи із фондів ТОУНБ, присвячені збірнику.

«Вільне життя плюс» 30 грудня минулого року опублікувало ґрунтовну статтю Івана Ваната про Маркіяна Шашкевича — «будителя українського П’ємонту» та чи не найголовніше його дітище — виданий у м. Буда (з 1872 р. — Будапешт, Угорщина), де не було таких, як у Галичині, цензурних перешкод, альманах «Русалка Дністровая» (саме так, а не «Русалка дністрова», як у публікації, називалося видання). У зв’язку з ювілеєм від часу виходу цього збірника, з якого починалася нова українська література на західноукраїнських землях, не буде зайвим доповнити згадану статтю фактами, пов’язаними з нашим краєм.

ОТЖЕ, ЗАБОРОНЕНИЙ ДО ВИДАННЯ у Львові (1834 р.) альманах «Русалка Дністровая» (первісна назва «Зоря») був надрукований у Буді (датований 1837 роком, побачив світ наприкінці 1836-го). Це було найвище досягнення «Руської трійці», гуртка передової української молоді (очільники — Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький; життя усіх трьох було пов’язане з Тернопільщиною). Іван Франко високо оцінив згадане видання, сказавши, що «Русалка Дністровая» — була свого часу явищем наскрізь революційним; а за словами Олеся Гончара, ця книжка сказала всьому цивілізованому світу: така література є, така література і культура буде. Детальніше про згаданий альманах можна прочитати у книжках знаного тернопільського дослідника Осипа Петраша «Руська Трійця» (1986 р.) і «Подвижники української ідеї» (1996 р.)

Вдруге «Русалка Дністровая» надрукована 1910 року в Тернополі, тобто вперше в Україні. Це видання підготував до друку Йосип Застирець (1873—1943) — викладач Бережанської, а потім Тернопільської гімназії. В організації та фінансуванні «Русалки Дністрової» допомогло культурне жіноче Товариство ім. княгині Ярославни в Тернополі. Це об’єднання намітило собі за мету випускати книжки, альманахи до ювілеїв класиків літератури, і першим таким виданням, на якому був гриф «Ювілейна бібліотека. Т. 1», стала «Русалка Дністровая».

У ПЕРЕДМОВІ ДО ВИДАННЯ упорядник повідомляв: «Русалку Дністровую» передруковуємо з першого видання, не змінюючи правопису. Поряд з «передмовою» Й. Застирець подав коротеньку статтю про М. Шашкевича. В ній є згадки сучасників про життя Маркіяна у будинку на Вірменській вулиці у Бережанах.

Друге видання «Русалки» з дарчим, автографом Й. Застирця, датованим 10 березня 1910 року, нині зберігається у Львівській національній науковій бібліотеці ім. В. Стефаника НАН України.

8 жовтня 1992 року в Тернополі з ініціативи Михайла Ониськіва та світлої пам’яті Бориса Хижняка вийшов перший номер літературно-громадської, культурологічної газети під назвою «Русалка Дністрова». Засновник і видавець — колектив редакції журналу «Тернопіль», від 1994 року видавці — управління у справах преси та інформації обласної адміністрації і Державний архів області. Головний редактор видання від 1992 року — Богдан Мельничук, шеф-редактор — Борис Хижняк (1941—2008), від 2006 р. — Наталія Кузь.

Останнє, сто сорокове, число газети вийшло у січні 2010 року. Протягом майже двох десятиліть часопис повернув багато імен вимушено забутих уродженців краю, надрукував літературні твори відомих письменників, благословив на творчі пошуки чимало початківців. Ознайомлював із доробками художників, скульпторів, акторів та інших митців, гортав маловідомі сторінки життєписів великих сподвижників нації, ліквідовував «білі плями» в нашій історії, зокрема у краєзнавстві, подавав руку підтримки молодим авторам.

МАТЕРІАЛИ ГАЗЕТА ДРУКУВАЛА під рубриками: «Тайстра новин», «Дорога до храму», «Економіка і незалежність», «Срібні сурми», «Скарби архіву», «Бенефіс журналіста», «Тернопільського цвіту — по всьому світу», «Співаник «РД» та інші; на побажання читачів була започаткована рубрика «Русаленятко» — для найменших.

За період виходу газета набула, без перебільшення, значного авторитету не тільки на Тернопіллі, а й за межами області. Про «Русалку Дністрову» схвально відгукувалися Іван Гнатюк, Олесь Гончар, Роман Лубківський, Степан Сапеляк, Василь Фольварочний та інші відомі письменники. Особливо популярними серед читачів були тематичні номери на допомогу педагогам, до пам’ятних дат, а також присвячені окремим особистостям — гордості нашого краю. Чи не найширший резонанс викликала стаття київського музикознавця Михайла Головащенка про співачку світової слави Соломію Крушельницьку, багата вперше наведеними фактами. «Русалку Дністрову» цілком заслужено називали інтелігентною газетою, до неї зверталися за порадою різні категорії читачів — науковці, вчителі, краєзнавці, студенти. Її номери описані в каталогах тернопільських обласних універсальної наукової бібліотеки та бібліотеки для молоді, у бібліотеці Державного архіву області й найавторитетнішій книгозбірні краю — Львівській національній науковій бібліотеці ім. В. Стефаника НАН України, а отже, продовжують служити українській справі.

НИНІ ЕСТАФЕТУ ТЕРНОПОЛЯН підхопили вінничани — тут зареєстровано громадську організацію «Русалка Дністровая», виходить однойменний літературно-краєзнавчий збірник. Його головний редактор — письменник і публіцист Михайло Каменюк; також він — президент згаданої організації. Нещодавно побачило світ четверте число альманаху, задуманого як інформаційний супровідник Міжнародного літературно-мистецького свята «Русалка Дністрова», яке вінницькі письменники почали проводити для тіснішого творчого єднання семи областей України, землями яких протікає Дністер (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Чернівецька, Хмельницька, Вінницька та Одеська). У четвертому числі вінницького збірника передрукована одна з найкращих публікацій тернопільської газети «Русалка Дністрова» (це № 10 за 1996 рік), що завдяки своїй ґрунтовності та оригінальності розкриття теми не втратила актуальності. Це стаття нашого знаного краянина археолога, мистецтвознавця, культуролога, лауреата премії ім. Братів Лепких та Всеукраїнської археологічної премії ім. В. Хвойки Ігоря Герети (1938—2002) про всесвітньо відомого теж нашого земляка, фольклориста, етнографа, мовознавця, літературознавця, мистецтвознавця, перекладача, дійсного члена НТШ Володимира Гнатюка (1871—1926) — «Феноменально щасливий збирач: сім етюдів до 125-річчя від дня народження Володимира Гнатюка». Незабаром, за словами М. Каменюка, у Тернополі відбудеться представлення всіх випусків вінницького альманаху «Русалка Дністровая». А поки що з ним можна ознайомитися в нашій обласній універсальній науковій бібліотеці.

Recent Posts

Розпочніть писати і натисніть enter для пошуку