в Про нас пишуть, Про нас пишуть 2017

Золотнюк, А. Світ Ярослава Бензи / А. Золотнюк // Вільне життя плюс. — 2017. — 3 лют. — С. 6 : іл. — (Презентація).

У читальному залі Тернопільської ОУНБ відбулася прес-конференція громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини.

«…КОСТЯНТИН МАЛЮВАВ БУКВИ НА ЗЕМЛІ ТОНЕНЬКОЮ ПАЛИЧКОЮ, А МЕФОДІЙ ВИВОДИВ ЇХ ПОРЯД, СТАРАВСЯ, ЩОБ ВОНИ ВИХОДИЛИ ЧІТКИМИ Й ГАРНИМИ, ХОЧА ПЕРЕДУСІМ БУВ ВОЇНОМ, А НЕ КАЛІГРАФОМ. ПОТІМ СТИРАВ ЛІТЕРИ І ПИСАВ ІЗ ПАМ’ЯТІ», — ТАК ПОЧАВ ПЕРЕДМОВУ ДО СВОЄЇ «АБОМОВНІ» НИНІ ПОКІЙНИЙ ЖУРНАЛІСТ, ПОЕТ ЯРОСЛАВ БЕНЗА. І ВЖЕ З ПЕРШИХ ЛІТЕР СЛІВ ЧУТИ МЕЛОДІЙНІСТЬ МОВИ, ЇЇ М’ЯКИЙ ПОСТУП.

І власне таким — людиною, котра мала абсолютне чуття мови, його запам’ятали колеги-журналісти і слухачі, майже сорок років Ярослав Бенза пропрацював у обласній державній телерадіокомпанії. Тож на представлення книжки для дітей «Абомовня» Ярослава Бензи, котре відбулося цими днями в обласній універсальній науковій бібліотеці, зібрався повний зал.

Розповів про новинку, котру так довго чекали колеги журналіста та пошановувачі його творчості, друг і колега Ярослава Антоновича, заслужений журналіст України Євген Баров. Він відзначив:

— Сьогоднішня подія урочиста. Адже підготовка «Абомовні» зайняла багато часу та зусиль — чотири роки. Ярослав так хотів, аби вона вийшла. Ця зустріч — шана його пам’яті, адже другого лютого виповниться сім років, як він пішов у вічність. Думаю, дітвора, котра візьметься за цю книжку, читатиме її з радістю, бо Ярослав писав її з великою любов’ю, вкладаючи серце та душу в кожен вірш. Пригадую, як приходив до мене і казав: «Ти послухай, яку я риму витягнув — три дні бився над нею». Він радів кожному вдало знайденому слову.

Оця любов до слова впадає у вічі навіть коли просто погортати «Абомовню», зрештою, чого вартує сама її назва.

— Ярослав відновив у своїй книжці багато слів. Ось ми читали про кунштики в Шевченка, але не знали, що то таке. А дитина, коли прочитає «Абомовню», дізнається, що кунштики — то малюнки, замальовочки. Після кожного вірша Ярослав подав виноску з незнайомими словами. Він був дуже добрим знавцем української мови, людиною енциклопедичних знань. Ми всі його дуже любили. Може, недоказали слова любові, коли він був живий, то хай тепер їх почує, — мовила колега Ярослава Антоновича, заслужена журналістка України Людмила Островська.

Кунштики до книжки намалював головний художник академічного театру актора і ляльки, лауреат літературно-мистецької премії імені Іванни Блажкевич Володимир Якубовський. Вони органічно вписалися в «Абомовню» — такі ж дитячі, веселі, світлі, як і її вірші.

— Шлях цієї книжки дуже тернистий. Вона починалася, коли ще Ярослав був живий. Перший варіант ілюстрації — чорно-білий, адже тоді була матеріальна скрута, і ми навіть не сподівалися на кольорове видання. Тож для нинішньої книжки перемалював попередній варіант. На щастя, тепер видавництво «Навчальна книга — Богдан» здійснило нашу мрію, — розповів художник. — Ярослав був дуже демократичною, оригінальною людиною, він не обмежував моєї творчості, працювалося з ним справді цікаво.

На презентації лунало багато добрих слів про Ярослава Бензу, зачитували вірші з його «Абомовні». Передмова до видання теж має символічну назву «Світ, що почався з алфавіту». А ось що пан Ярослав писав, звертаючись до читача: «Ця книжка задумувалася як абетка в іменах для дітей — тридцять три журавлики в сонячному небі дитинства. Чому саме тридцять три птахи в цьому ключі? Тридцять три літери в українській азбуці. Донедавна було тридцять, дві, одна журавка — буква ¥ — у холодному, голодному 1933 році зазнала наруги з боку тодішньої влади і жила в еміграції. Тепер українське сонце, пломінке українське серце з початком національного і духовного відродження відігріли й оте лебедашне, але живе пташеня, яке повернулося до нас із вирію разом із журавлиним «кру-кру» Богдана Лепкого.

Свою «Абомовню» вважаю спробою абетки у формі скоромовки, спотиканки, лічилки, дражнилки, веселинки і вигадки. Мій приклад наслідував і художник, лауреат літературно-мистецької премії імені Іванни Блажкевич Володимир Якубовський. Діти ж бо наші веселі, безтурботні, метикуваті, кмітливі й задерикуваті. Уміють похизуватися, показати себе і покепкувати навіть із дорослих з їхнім удаваним лукавством (Боже борони, лицемірством)».

Варто додати, що «Абомовня» — третя книжка поета. Євген Баров представив присутнім на зустрічі й поетичні мініатюри Ярослава Антоновича. Тож матимемо надію, що незабаром і вони побачать світ.

Recent Posts

Розпочніть писати і натисніть enter для пошуку