в Про нас пишуть, Про нас пишуть 2016

Негрейчук, І. До 100-річчя українського бібліографічного репертуару: аспекти створення [Текст] / І. Негрейчук // Бібліотечна планета. — 2016. — № 3. — С. 27—31. — (Сторінка бібліографа).

В Україні видано «Друкований зведений каталог україномовної книги державних бібліотек та музеїв України. 1798—1923» у п’яти випусках. При його формуванні було використано напрацювання 20 обласних бібліотек, зокрема Тернопільської ОУНБ.

Бурхливим періодом національного відродження в історії України були 1920-і pp. В цей час, зокрема, почалося формування таких термінів, як «україніка», «українська книга», «національна бібліографія», стосовно поняття «українська книга» велися дискусії тощо. Питанням національної книги періоду нової та новітньої історії і бібліографічного репертуару в ці роки займалися відомі бібліографи: Ю. Меженко, Ф. Максименко, М. Сагарда, М. Ясинський. Ними було закладено теоретичні та методичні засади вивчення згаданої проблеми.

У 1925 р. відбулася перша конференція наукових бібліотек УРСР, на якій, серед іншого, було ухвалено рішення «вважати за основне завдання бібліографічної роботи на Україні складання українського бібліографічного репертуару» із завданням охопити «всю друковану і рукописну літературу на території етнографічної України, а з-поза меж етнографічної України — всі твори авторів-українців, де б вони не жили, і всю літературу всіма мовами про Україну» [18].

З цього рішення видно, що в той період український бібліографічний репертуар (УБР) розглядався як складова міжнародного бібліографічного репертуару, що свідчить про розуміння глобального значення бібліографії, не обмеженої національними, державними та іншими бар’єрами.

Слід зауважити, що ретроспективні бібліографічні покажчики складалися до того часу, як правило, ентузіастами. Багато з починань залишилися незавершеними, у бібліографічних покажчиках мали місце численні прогалини і помилки. Незадовільний стан української бібліографії на початку XX ст. пояснюється також відсутністю централізованого органу для реєстрації поточної друкованої продукції.

Активізація роботи над УБР спостерігалась у другій половині 1940-х pp. і пов’язана з ім’ям Ю. Меженка — тогочасного директора Бібліотеки АН УРСР (нині Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, НБУВ). За його ініціативою 21-22 грудня 1945 р. було проведено спеціальну нараду, присвячену складанню «Бібліографії української книги 1798-1914 pp.» за участі представників Львівської бібліотеки АН УРСР, Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, бібліотеки Київського державного університету. На ній було обговорено теоретичні та науково-практичні питання репертуару української книги. Результатом наради став початок укладання робочої картотеки бібліографії книг українською мовою в академічних бібліотеках Києва та Львова.

В основу картотеки було покладено такі критерії щодо вибору книг:

1) твори друку українською мовою незалежно від місця видання;

2) твори друку всіма мовами, видані на території сучасної України;

3) твори друку про Україну й український народ, видані в усьому світі різними мовами;

4) твори друку, видані в усьому світі різними мовами, незалежно від їх змісту, авторами яких є українці, українські установи, заклади, організації та об’єднання.

Методика Ю. Меженка базувалася на використанні бібліографічних джерел; каталоги бібліотек він розглядав як допоміжне, а не основне джерело.

У 1948 р. створення картотеки було припинено з ідеологічних причин — через звинувачення керівників цієї роботи в українському націоналізмі.

Навіть на початку 1990-х pp. Україна, яка на той час ще входила до складу СРСР, не мала повного бібліографічного репертуару національного друку періоду 1798-1923 pp. Водночас деякі з інших республік СРСР — РРФСР (частково), Грузія, Вірменія, Білорусія, республіки Прибалтики — володіли друкованим репертуаром книжок, виданих рідною мовою. Тому на той час, а особливо після здобуття Україною незалежності, складання репертуару стало першочерговим завданням і для української культури.

Суттєво вплинуло на розвиток національної ретроспективної бібліографії затвердження в 1992 р. Комітетом по науково-технічному прогресу при Кабінеті Міністрів України програми «Книжкова спадщина України: створення бібліографічного реєстру та системи зберігання і загальнодоступності».

На наукових зібраннях бібліотечної спільноти початку 1990-х pp., зокрема на першій конференції, присвяченій суто питанням національної бібліографії — «Національна бібліографія України: стан і тенденції розвитку», що відбулась у 1994 р. в Національній парламентській бібліотеці України (НПБУ), в численних публікаціях на сторінках професійної преси відбулось активне обговорення широкого кола проблем, пов’язаних з вітчизняною ретроспективною бібліографією. Все це зумовило вагомі позитивні зрушення, в т. ч. було відновлено системну роботу над УБР. Розроблення цієї провідної теми стало першочерговим завданням у роботі зі створення системи національної бібліографії, адже, як писав Ю. Меженко, «репертуар української книги — символ возз’єднаної України і має державне значення» [16, с 12].

Репертуар національної друкованої продукції — базової ланки системи бібліографічної інформації — відображає процес розвитку книговидавничої справи, є засобом вивчення культурного минулого України та ґрунтовною базою українознавчих досліджень.

Виходячи з того, що мова є головною ознакою нації, створення УБР було розпочато з бібліографування україномовної книги.

Протягом 1996-2002 pp. НБУВ підготувала і видала 5 випусків каталогу «Україномовна книга у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, 1798-1916». Фахівці бібліотеки готували матеріали до репертуару української книги відповідно до картотеки Ю. Меженка по 1916 р. включно. Надалі НБУВ розширила часові межі каталогу і продовжила його до 1923 р.

Внеском Львівської національної наукової бібліотеки (ЛННБ) ім. В. Стефаника в УБР стало видання матеріалів до бібліографії «Репертуар української книги, 1798-1916» у 9 томах (1995—2005), створеної на основі вищезгаданої робочої картотеки, яку було укладено академічними бібліотеками Львова і Києва під керівництвом Ю. Меженка в 1945-1948 pp. У процесі підготовки цього багатотомника видавці підходили до картотеки як до архівного документа, тому здійснили мінімальне бібліографічне редагування, повністю зберегли правопис, вжитий у виданнях, включили всі описані видання, незважаючи на можливі неточності чи неповноту опису.

Національна ретроспективна бібліографія стала пріоритетним напрямом діяльності й НПБУ. На відміну від НБУВ, яка насамперед приділила увагу обліку україномовної книги зі своїх фондів, НПБУ, вперше в нашій державі, розпочала роботу над створенням Друкованого зведеного каталогу української книги на основі фондів бібліотек і музеїв сфери управління Міністерства культури України. Початковим кроком у цьому напрямі стало розроблення фахівцями науково-бібліографічного відділу бібліотеки в кінці 1992 р. методичних матеріалів зі створення каталогу. На початку 1993-го ці матеріали було передано до основних установ-фондоутримувачів та бібліотек-учасниць із проханням надіслати картотеки до НПБУ до кінця року, що й зробили основні бібліотеки-фондоутримувачі в повному обсязі.

НПБУ із самого початку встановила чіткі межі досліджуваного періоду. Нижня — 1798 p., віддати виходу у світ першого друкованого українською мовою твору (гражданським шрифтом) — «Енеїди» І. Котляревського, верхня межа — 1923-й — рік організації в Харкові Книжкової палати України, що почала реєструвати надруковані книжки українською мовою.

Для якнайповнішого збирання та чіткого впорядкування даних про україномовну книгу періоду 1917-1923 pp. НПБУ використала вищезгадані картотеки, надіслані бібліотеками і оброблені безпосередньо їх бібліографами.

При створенні «Друкованого зведеного каталогу україномовної книги державних бібліотек та музеїв України. 1798-1923» (далі ДЗК) його учасники зіткнулися з великими труднощами, основними серед яких були різновекторність інтересів різних бібліотек, складність у взаємодії з окремими бібліотеками і музеями-учасниками через їх небажання брати участь у проекті. Чимало проблем довелося вирішувати великим бібліотекам-фондоутримувачам. Це і добір матеріалів, і особливості бібліографічного опису, зокрема конволютів, і визначення книг, написаних т. зв. язичієм тощо. Як зазначала бібліограф Р. Жданова, укладачі зіткнулися з багатьма непростими питаннями: що визнати за українську мову? як відрізнити «язичіє» від російської мови? куди віднести книги, написані українськими авторами про Україну, видані в Україні, але російською мовою? хіба це не українська книга? куди віднести книги Т. Шевченка, М. Драгоманова та ін., що написані російською мовою і видані в Калузі чи Петербурзі? [14].

Протягом майже двох десятиліть тривала робота над підготовкою та виданням ДЗК, що вийшов у п’яти випусках (1999-2015). При їх формуванні було використано напрацювання 20 обласних бібліотек і 10 музеїв (Львівського історичного, Музею історії Києва, Дрогобицького, Закарпатського, Миколаївського, Корсунь-Шевченківського, Рівненського, Херсонського, Хмельницького краєзнавчих музеїв, Музею книги і друкарства України).

Сьогодні ДЗК — справжній бібліографічний путівник по найціннішій частині фондів учасників проекту, в котрому міститься інформація про більше ніж 7-тисячний книжковий масив (102 др. а.), який побачив світ у 1798-1923 pp., і своєрідний довідник про установи, в яких ці документи зберігаються. ДЗК став вагомою складовою національного репертуару, а представлені в ньому книги за своєю значимістю, науковою та культурною цінністю становлять загальнодержавний фонд української духовної культури.

В роботі над бібліографуванням україномовної книги необхідно врахувати, що фонди бібліотек за останні десятиліття значно поповнилися, зокрема за рахунок рідкісних видань; бібліотеки одержали як дарунок цінні книжкові колекції відомих суспільно-політичних діячів, праці діячів діаспори різних років видання. Так, НПБУ придбала велику колекцію відомого українського культуролога, педагога і бібліолога С Сірополка (майже 5 тис. одиниць) та видала каталог «Колекція Степана Сірополка» (2007), до якого ввійшли книги українською та російською мовами.

Постійно інформувала НПБУ про розшукані у своїх фондах книжки зазначеного періоду Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка. Працівниками цієї бібліотеки було переглянуто de visu багато книг, які видано російською мовою, але частково вміщують українські тексти, написані т. зв. язичієм. Така практика видання в XIX і на початку XX ст. була досить поширеним явищем.

Вінницька ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва ще в 2007 р. випустила видання «Українська художня книга XIX — поч. XX ст.: (З фонду рідкісних і цінних видань Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва)». В 2012-му підготувала каталог «Книги з бібліотеки Вінницької «Просвіти» (1917-1920 pp.) у фонді Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва», в якому представлено твори друку українською та російською мовами, що побачили світ протягом 1833-1920 pp. в Україні, Російській та Австро-Угорській імперіях. Хотілось би відзначити важливість виконаної цією бібліотекою роботи та її внесок у створення ДЗК.

Одеська національна наукова бібліотека (ОННБ) одним із пріоритетних напрямів своєї діяльності також визначила підготовку УБР. За останній час чимала кількість україномовних книг надійшла до Українсько-Канадського бібліотечного центру цієї книгозбірні, тому вона підготувала додатковий випуск каталогу «Українська книга у фондах Одеської національної наукової бібліотеки імені М. Горького. 1574-1923 роки» (2012). Це видання було використано як джерело бібліографічної інформації при упорядкуванні ДЗК. Став у пригоді також електронний ресурс «Бібліотека М. Ф. Комарова : каталог зібрання Одеської національної наукової бібліотеки ім. М. Горького» (2013). Сьогодні ці ресурси можуть бути важливим джерелом для доповнення національного каталогу-репертуару.

У 2011 р. науково-бібліографічним відділом НПБУ було прийнято рішення щодо підготовки додаткового тому ДЗК, до котрого мають увійти книги, які з різних причин не були відображені в перших п’яти випусках і які відповідають критеріям добору видань до ДЗК.

При формуванні додаткового тому ДЗК було звірено існуючу базу даних основних бібліотек та музеїв — учасників цього проекту з фондами інших бібліотек загальнодержавного та обласного рівнів. Якщо із самого початку підготовки ДЗК у його створенні брали участь 20 бібліотек, то на кінець роботи приєдналися ще 6 закладів, серед яких Донецька, Черкаська, Львівська, Луганська, Івано-Франківська, Закарпатська ОУНБ.

При упорядкуванні додаткового тому було використано не тільки відомості, надіслані бібліотека-ми-учасницями, а й видання бібліотек, що виставлені в електронній формі на їхніх сайтах. Наприклад, на сайті Івано-Франківської ОУНБ ім. І. Франка розміщено каталог «Видання української діаспори у фондах ОУНБ ім. І. Франка». Також тут виставлено каталог книг з фонду ЛННБ ім. В. Стефаника, багато з яких зберігаються і в Івано-Франківській ОУНБ. З-поміж них велика кількість «Записок», «Хронік» НТШ, збірників математично-природописно-лікарської секції товариства та книги М. Грушевського. На сайті подано й інформацію про книги, подаровані бібліотеці меценатами, з повним бібліографічним описом.

Також до додаткового тому включено низку видань з фондів Музею книги і друкарства України, представлених у каталозі «Зібрання Грінченкіани Музею книги і друкарства України та Київського університету імені Бориса Грінченка» (2013).

Зважаючи на те, що Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Тернопільська, Чернівецька ОУНБ не долучилися до підготовки ДЗК, було вирішено використати інформацію з їхніх сайтів. До речі, на сайті Чернівецької ОУНБ ім. М. Івасюка в розділі «Електронний каталог» представлено бази даних колекцій подарованих бібліотеці документів, що налічують близько 130 творів друку українською мовою, виданих у 1798-1923 pp. На сайті Тернопільської ОУНБ виставлено бібліографічний список «Цінні і рідкісні видання у фонді Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки» (2009).

При обробленні електронних каталогів неможливо переглянути книгу de visu. Припускаючи, що в них є помилки або пропущена якась кількість книг, бібліографи завжди використовують довідкові та бібліографічні видання.

З-поміж використаних бібліографічних джерел останніх років, що стали у пригоді упоряднику додаткового тому ДЗК, відзначимо бібліографічний покажчик ЛННБ ім. В. Стефаника у трьох томах «Українська книга в Галичині, на Буковині, Закарпатті, Волині та в еміграції, 1914-1939» (2010-2012), котрий, безумовно, можна віднести до ґрунтовних опрацювань різноманітного пласту бібліографії. Крім традиційних картотек і каталогів, укладачами цього покажчика було використано інтернет-джерела, зокрема онлайнові каталоги та бібліографічну базу WorldCat. Пропоноване видання є цінним джерелом для вивчення історії українського книговидання західного регіону України, а також найменш дослідженого — українського еміграційного книговидавничого руху.

Проаналізувавши діяльність провідних бібліотек України в галузі ретроспективної бібліографії, можна дійти висновку, що для створення національної бібліографії України, і насамперед її основи — УБР, сьогодні вже є фундаментальна база. І головну частину УБР — репертуар україномовної книги — сформовано на базі фондів провідних бібліотек та музеїв України.

Одночасно з підготовкою додаткового тому україномовної книги було розпочато роботу над зведеним каталогом російськомовної книги, що побачила світ в Україні і пов’язаної з Україною.

Ще на початку 1990-х pp., коли було прийнято рішення про включення в ДЗК книг, написаних і виданих українською мовою, без територіальних обмежень, також було вирішено представити в ньому книги, написані та видані будь-якою мовою на території України в сучасних адміністративних кордонах.

Необхідно зауважити, що в Російській імперії заперечувалося саме існування українського народу, книговидавництво на теренах України було паралізоване русифікаторською політикою царату, українські книжки (після Емського едикту 1876 р.) неможливо було друкувати чи ввозити в країну з-за кордону, вони підлягали конфіскації. Автори-українці здебільшого були змушені писати й друкувати свої твори російською мовою. Часто-густо вони вдавалися до хитрощів, аби приспати пильність цензора, і подавали йому художнє оповідання під виглядом «этнографического рассказа», як казав П. Куліш, намагалися «загорнути оповідання в пиріжок».

Бібліографи НПБУ, прагнучи якнайповніше відобразити весь обсяг книговидання на українських землях, визнали за необхідне обліковувати і російськомовну книгу, адже головним об’єктом бібліографічного опису стає не кожне окреме видання, а їх сукупність, не окремі періоди розвитку книжкової справи, а вся історія українського книгодрукування в її хронологічній безперервності. Правильність такого рішення підтверджує й думка відомого політичного діяча, історика Д. Дорошенка, який писав, що «назвою «українська література» треба означати не тільки все, що друкується українською мовою, але також усе, що хоч видається російською, польською та іншими мовами, але належить авторам-українцям і являється витвором українського друку» [13, с 142-143]. Отже, метою створення каталогу було представити російськомовну книгу України зазначеного періоду як складову українського бібліографічного репертуару.

Облік україномовної книги НПБУ вела в друкованій формі. Зведений каталог російськомовної книги було вирішено представити у вигляді електронного каталогу у зв’язку з великим масивом видань і відповідно до прийнятої ІФЛА програми універсальної доступності публікацій UAP), що передбачає відповідальність кожної країни не лише за повноту комплектування вітчизняними документами, а й забезпечення доступу до них.

Основні функціональні завдання створення каталогу російськомовної книги можна визначити так:

• охопити та облікувати твори, що були видані в межах сучасної України російською мовою;

• ввести в обіг, облікувати, систематизувати і описати російськомовні книги і брошури з 1798-го по 1923 p., що зберігаються в провідних бібліотеках та музеях країни;

• зареєструвати видання українських авторів або про Україну, видані за межами сучасної України;

• вказати місцезнаходження кожного видання за допомогою сиглів, які супроводжуватимуть описи.

Упорядкування Зведеного каталогу російськомовної книги завершено. На сьогодні в ньому налічується понад 30 тис. записів. Складність здійсненої копіткої роботи полягала в уніфікації записів, ідентифікації різних варіантів видань, пошуку дублетів, ретельному редагуванні і т. ін. Нині тривають редагування бібліографічних записів і часткове звіряння книг de visu у відділі рідкісних книг НПБУ. Електронну базу «Зведений каталог російськомовної книги, 1798-1923» виставлено на сайті НПБУ, і цей інформаційний продукт доступний користувачам Інтернету.

Отже, результатом багаторічної праці над створенням УБР стали п’ять випусків «Друкованого зведеного каталогу україномовної книги державних бібліотек та музеїв України, 1798-1923» та його додатковий випуск, який поки що підготовлений в електронному варіанті та постійно поповнюється. Разом із завершеною електронною базою даних «Зведений каталог російськомовної книги, 1798-1923» є, по суті, найраціональнішою формою відтворення бібліографічного репертуару. Ці каталоги також можуть бути зразком при описі колекцій.

Результатом здійсненої масштабної роботи стала система бібліографічних видань, баз даних національної бібліографії України, яка в даному випадку складається з провідних проектів УБР — україномовна книга та іншомовна — книга російською мовою, видана на території сучасної України.

Розроблення провідних напрямів формування баз даних української книги дало змогу відкрити нові горизонти в бібліографії, зосередити свої зусилля на створенні баз даних вітчизняного друку.

Творці УБР подолали достатньо важкий період 1990-х pp., що ознаменувався переходом від карткової і друкованої форми зведених каталогів-репертуарів до репертуарних електронних баз даних. Сьогодні існуючі зведені каталоги являють собою лише основу для майбутнього повного репертуару, котрий повинен стати базою дослідження книги в історичному та бібліографічному аспектах. У подальшому необхідно поповнювати зведені каталоги до рівня максимально повного репертуару, щоб мати повне уявлення про те, які, де і скільки видань УБР зберігається в закладах культури України. А це, у свою чергу, дасть змогу якнайповніше задовольняти попит фахівців, усіх, хто цікавиться історією вітчизняного книговидання.

І наостанку хотілося б згадати вислів відомого бібліографа К. Дерунова: «Поки не буде в нас основного фонду — зведеного репертуару, ми не зможемо пишатися ім’ям <…> бібліографа» [21, с 149].

Список використаної літератури

1. Друкований зведений каталог україномовної книги державних бібліотек та музеїв України, 1798-1923 / Нац. парлам. б-ка України. — Вип. 1 : 1808-1900. — Київ : Глобус, 1999. — 296 с. ; Вип. 2 : 1901-1910. — Київ : Либідь, 2003. — 528 с. ; Вип. 3 : 1911-1916. — Київ : Вид-во Харитоненка, 2003. — 262 с. ; Вип. 4 : 1917— 1919. — Харків : Фоліо, 2008. — 285 с. ; Вип. 5 : 1920-1923. — Київ, 2015. — 247 с.

2. Репертуар української книги, 1798-1916 : матеріали до бібліогр. / НАН України, Львів, наук, б-ка ім. В. Стефаника, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Львів, від-ня. — Львів, 1997-2005. — Т. 1-9.

3. Україномовна книга у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, 1798-1916 : бібліогр. покажч. Т. 1-5 / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. — Київ, 1996-2002. — (Національна бібліографія України / редкол. : О. С. Онищенко (голова) [та ін.]).

4. Українська книга в Галичині, на Буковині, Закарпатті, Волині та в еміграції, 1914-1939 : бібліогр. покажч. / НАН України, Львів, нац. наук, б-ка України ім. В. Стефаника ; уклад.: Л. І. Ільницька [та ін.]. — Львів. — Т. 1. — 2010. — 471 с. ; Т. 2. — 2012. — 804 с.

5. Колекція Степана Сірополка : кат. кн. укр. і рос. мовами / Нац. парлам. б-ка України ; [уклад, та авт. вступ, ст. Л. Ніколенко ; відп. ред. О. Лазарева]. — Київ, 2007. — (Колекції Національної парламентської бібліотеки України).

6. Зібрання Грінченкіани Музею книги і друкарства України та Київського університету імені Бориса Грінченка : каталог : до 150-річчя від дня народж. Б. Д. Грінченка / Музей книги і друкарства України, Київ, ун-т ім. Б. Грінченка ; [упоряд.: М. О. Гринько та ін.]. — Київ : Київ, ун-т ім. Б. Грінченка, 2013. — 79, 16, [1] с. : іл.

7. Українська художня книга XIX — поч. XX ст.: (з фонду рідкіс. і цін. видань Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва) : бібліогр. покажч. / Вінниц. обл. універс. наук, б-ка ім. К. А. Тімірязєва ; [вступ, ст. А. М. Подолинного ; уклад.: Л. Б. Сеник, С. І. Мумро]. — Вінниця, 2007. — 47 с.

8. Книги з бібліотеки Вінницької «Просвіти» (1917—1920 pp.) у фонді Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва : каталог / Упр. культури і туризму Вінниц. облдержадмін., Вінниц. обл. універс. наук. б-ка ім. К. А. Тімірязєва ; [авт. вступ, ст., уклад. О. В. Сафронова ; ]. — Вінниця, 2012. — 107 с.

9. Українська книга у фондах Одеської національної наукової бібліотеки імені М. Горького. 1574-1923 роки : каталог / М-во культури України, Одес. нац. наук. б-ка ім. М. Горького ; упоряд. Л. М. Бур’ян. — Одеса, 2012. — Вип. 6. — 72 с.

10. Бібліотека М. Ф. Комарова : кат. колекції Одес. нац. наук, б-ки ім. М. Горького : до 170-річчя від дня народж. М. Ф. Комарова / М-во культури України, Одес. нац. наук, б-ка ім. М. Горького, Укр. клуб Одеси ; [упоряд.: Н. А. Бродецька, Н. О. Яцун ; ред. І. С. Шелестович]. — Одеса, 2014. — 320 с.

11. Цінні і рідкісні видання у фонді Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки : бібліогр. список / Терноп. обл. універс. наук. б-ка, від. зберігання основ, фонду ; [уклад. О. П. Демкович]. — Тернопіль, 2009. — 39, [1] с.

12. Дашкевич Я. Р. Репертуар української книжки 1798-1916 pp. — коли він буде? / Я. Р. Дашкевич // Україна. Наука і культура : щорічник. — Київ, 1990. — Вип. 24. — С. 163-173.

13. Дорошенко Д. Покажчик літератури українською мовою в Росії за 1798-1897 pp.: [передмова до 2-го вид.] / Д. Дорошенко // Науковий ювілейний збірник Українського університету в Празі, присвячений панові президентові Чеськословенської республіки Др. Т. Г. Масарикові для вшанування 75-тих роковин його народження. — Прага, 1925. — С. 142-238.

14. Жданова Р. С. Ще раз про український бібліографічний репертуар / Р. С. Жданова // Вісн. Кн. палати. — 1997. — № 1. — С. 9-11 ; № 2. — С. 6-8.

15. Меженко Ю. О. Бібліографія української книги, її завдання, обсяг і методи її створення / Ю. О. Меженко // Наук. зб. б-ки АН УРСР. — Київ, 1946. — № 1. — С. 8-9.

16. На шляху до створення репертуару української книжки : протокол наради, присвяч. складанню «Бібліографії української книги 1798-1914 pp.», 21-22 груд. 1945 р. / АН України, Львів, наук, б-ка ім. В. Стефаника, Львів, від-ня Археогр. коміс. ; підгот. тексту і приміт. Л. І. Ільницької ; авт. вступ, ст. і відп. ред. Я. Р. Дашкевич. — Львів, 1991. — 62 с.

17. Рибаков М. Хрещатик відомий і невідомий: краєзн. нариси / М. Рибаков. — Київ, 2003. — 501 с. : іл.

18. Сагарда М. І. Основні проблеми українського бібліографічного репертуару / М. І. Сагарда // Бібл. зб. — Київ, 1927. — Ч. 3. — С. 51.

19. Соколинский Е. К. Проблемы национального репертуара печати и сводных каталогов Российской Федерации : монография / Е. К. Соколинский ; Рос. нац. б-ка. — Санкт-Петербург, 2007. — 400 с.

20. Строгіна Ю. В. Національна бібліографія України: історія та сучасний стан [Електронний ресурс] / Ю. В. Строгіна // Культура народов Причерноморья. — 2013. — № 250, т. 1. — С. 48-49. — Режим доступу: http://center.crimea.ua/knp/250/knp_250tl_48-53.pdf (дата звернення: 04.08.2016). — Назва з екрана.

21. Труды Первого Всероссийского библиографического съезда в Москве, 2-8 дек. 1924 г. — Москва, 1926. — С. 149.

Recent Posts

Розпочніть писати і натисніть enter для пошуку